Синоптик розповів, чому прогнози погоди не завжди збуваються.
Топ-3 причини, чому не збуваються прогнози погоди / колаж УНІАН
Чому в прогнозі погоди написано одне, а за вікном – зовсім інше? На це є кілька причин, впевнений синоптик Ігор Кибальчич.
У матеріалі “Чому прогнози погоди не завжди збуваються?” на порталі meteoprog він повідомив, що зараз середня точність прогнозів погоди на найближчу добу досягає 98-99%, а на другу і третю добу в межах 95-97%.
Однак, Ігор Кибальчич каже, що попри прогрес у сфері прогнозування, синоптикам ніколи не вдасться домогтися ідеальної точності через кілька причин.
Причина перша. Хаотичний характер рухів в атмосфері.
“Це багатьом відомий “ефект метелика”, який полягає в тому, що малий вплив на початковий стан атмосфери може викликати важко прогнозовані наслідки в майбутньому. Звідси виникає межа передбачуваності, який для сучасних прогностичних моделей становить близько 10-14 днів”, – пояснює синоптик.
За його словами, будь-які отримані дані з моделі мають наближений характер.
“Наприклад, якщо модель порахувала нам на завтра максимальну температуру вдень +13,5 °С, то це не означає, що вона повинна бути за підсумком саме такою. Це може бути й +13,1 °С, й +13,9 °С, що досить близько до прогнозного значення. Подібні розбіжності якраз пов’язані з початковою невизначеністю і хаотичністю атмосферних процесів”, – розповів він.
Причина друга. Неповнота і неточність даних про поточний стан атмосфери.
За словами синоптика, для підготовки прогнозу на кілька днів вперед треба мати дані про фактичну погоду на території з масштабами декількох тисяч кілометрів. А прогноз на тиждень і далі вимагає вже інформації про те, що відбувається з погодою на всій земній кулі.
“Поточний стан атмосфери ми завжди знаємо лише наближено, оскільки наші спостереження є неповними та неточними. Крім того, кодовані зведення погоди можуть містити початкові помилки через людський фактор”,- говорить фахівець.
Він пояснив, що станції радіозондування розташовані з кроком приблизно 300-500 кілометрів, а супутникові дані часто недостатньо точні.
“Тому наше знання поточного стану атмосфери ніколи не буде повним”, – впевнений Ігор Кибальчич.
Причина третя. Недосконалість чисельних моделей і методів прогнозування.
За словами Ігоря Кибальчича, на сучасному етапі автоматизовані прогностичні технології не здатні прогнозувати деякі погодні явища, які мають локальний характер і складну природу освіти.
З цієї причини такі явища як тумани, шквали, смерчі і т.д. прогнозуються фахівцями-синоптиками, які добре знають умови їх утворення і розвитку в конкретному регіоні, тобто – на місцях.
“Результати модельних розрахунків синоптики використовують в якості основи для складання остаточних, “офіційних” прогнозів погоди, що передбачають синтез досвіду фахівців і результатів різних прогностичних технологій. Тому роль синоптиків вкрай важлива і необхідна, їх не замінять навіть найбільш досконалі технології”, – резюмував Ігор Кибальчич.
